Ідеальна жінка радіє весні,
Зустрічає ранок в обіймах.
Вона бачить казки уві сні,
Які згадує в своїх мріях.
Ці образи казкові і легкі -
Це біле плаття наречених.
Її думки вже зовсім не такі,
Як ті дитячі серед кленів.
І в погляді весняна заметіль,
Що цвітом падає на землю.
Торкнеться знов її видінь
Тим вітром, що колише греблю.
Чарівним цвітом замело її ставок,
Що любий серцю ще з дитинства.
І вдалині вона почує спів пташок,
Що солов`їно линуть наче вірші.
Серед такої ніжної краси
Вона росла немов лебідка.
Ногами босими серед роси
Ступала впевнено і різко.
І вірила завжди в свою весну,
Так палко покохала його очі.
Та й він кохав тільки її одну,
Торкаючись її душі щоночі.
Настане ранок без журби,
Де ми удвох весну стрічаєм.
У ньому будем я і ти,
Я напою тебе з калини чаєм
В обіймах ми і любощах до ранку,
Весняне щастя знову вип`ю я
І сік зготую милій до сніданку,
Нам пощастило ми - сім`я.
Весна на дворі, в серці теж весна
Корабликом в далекім морі
Разом в квартирі ми, разом у снах,
Навік ми поєднали наші долі.
Наші тіла з`єднались в танці весняному
Серед густого духмяного цвіту
В цьому світі не ідеальному
Я дарую тобі і деальні квіти.
Боже, збережи Україну
Для майбутніх поколінь.
Мову нашу солов`їну
На поталу не покинь.
Знищи ворога лютого,
Що сіє всюди кров.
Як Ісуса розп`ятого
Воскреси Україну знов.
І даруй нам вічну славу
Перемоги на всі віки.
Відбудуємо державу,
Що стоятиме віки.
Я народився, щоб любити Україну.
В моєму серці віра і любов
До рідної землі і кетягів калини,
До мальв квітучих, шелесту дібров.
І щонеділі в храмі помолюся,
Попрошу в Бога миру нам усім,
В молитві з вірою схилюся,
За покликом душі передусім.
В моїх думках ти мовою живеш -
Єдина, серцю мила Батьківщино.
Родючі землі, що не мають меж,
І пісня, мов веснянка, солов`їна…
У полі, у лісі, у гаю - я всюди її відшукаю.
Серед пожовтілих сторінок книжок,
Натхнення - маленьке зернятко плекаю.
А скільки до музи звивистих стежок?
Тернистий свій шлях прокладаю до неї
І вірю, Всевишній покаже дорогу.
Краплинку душі я вкладаю своєї,
За все я молитвою дякую Богу.
© Леонід Лахтюк